Доктор Майкл Готліб не лише виявив перші випадки СНІДу, але й був активним захисником прав пацієнтів. Він займався адвокацією, працював з громадами. Більше про відомого випускника Рутгерського університету та його дослідження розповість i-los-angeles.
Майкл Готліб
Він народився у 1947 році, проживав у штаті Нью-Джерсі. У 1965 році він закінчив приватну підготовчу школу Рутгерса. У 1969 році Майкл Готліб закінчив Університет Рутгерса у Нью-Брансвіку, здобувши ступінь з біологічних наук.
У 1973 році він закінчив медичний та стоматологічний факультет та пройшов спеціалізацію з внутрішньої медицини у Меморіальній лікарні Стронга у Рочестері. Далі було навчання у Стенфордському університеті в Каліфорнії та здобуття спеціалізації з імунології.
У 1980 році він обійняв посаду доцента медицини у медичній школі Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса, а згодом почав там викладати.
Виявлення перших випадків хвороби
У 1980 році імунолог Майкл Готліб все частіше чув про молодих гомосексуальних чоловіків Лос-Анджелеса, які тяжко хворіли. Їх об’єднували такі симптоми, як рідкісна форма пневмонії, спричинена грибком Pneumocystis carinii (тепер P. jirovecii). Відомо, що цей грибок вражав лише тих пацієнтів, які мали ослаблену імунну систему. Імунолог Майкл Готліб досліджував історії захворювань п’яти чоловіків, які не були знайомі один з одним. Дивувало й те, що ці пацієнти мали хороший стан здоров’я до того моменту, як раптово він погіршувався.
На момент досліджень перших випадків СНІДу Майкл Готліб очолив команду з написання тривожних висновків та їх подання до Центрів контролю та профілактики захворювань. Таким чином, 5 червня 1981 року результати праці цієї команди були опубліковані в інформаційному бюлетені для медичних працівників під назвою «Щотижневий звіт про захворювання та смертність».
У статті «Пневмоцистна пневмонія – Лос-Анджелес» автор вжив багато технічних термінів (задишка, лейкопенія, кандидоз стравоходу), однак лише через певний час суспільство зрозуміло справжнє значення цієї роботи. Ця стаття стала першим у світі документальним оповіданням про СНІД.
Після цієї роботи Майкл Готліб опублікував наступну статтю вже у «Медичному журналі Нової Англії». Він припустив, що причиною загадкової хвороби може бути вірус. Через два роки вірусологи ідентифікували це як ВІЛ, підтвердивши теорію Майкла Готліба. А згодом настав час для першої доповіді про епідемію СНІДу. Він пригадував цей момент, коли його кар’єра зазнала стрімких змін. Саме тоді на додаток до дослідницької кар’єри в галузі імунології, він почав займатися адвокацією. Його турбували ті громади, які постраждали від СНІДу.
Офіційний початок епідемії СНІДу
Як вже зазначалося, дата звіту Майкла Готліба – 5 червня 1981 року. Саме ця дата вважається офіційним початком епідемії СНІДу. Після проведених досліджень Майкл Готліб виявив інфекції у спермі, а не у сечі. Це й змусило його припустити, що засобом передачі інфекції є сім’яна рідина.
Тривалий час вважалося, що СНІД – це виключно хвороба геїв. Це було не зовсім вірне судження. Активісти у 1980-х та 1990-х роках проводили інформаційні кампанії, завдяки яким вдалося зменшити кількість пацієнтів. Проведені дослідження у 2001 році показали, що ці показники знову почали зростати. Згідно з сучасними дослідженнями, 9 з 10 випадків пацієнтів з ВІЛ – це чоловіки, жінки та діти з країн, що розвиваються.
Пробудження громадськості
Майкл Готліб став тим, хто допоміг громадськості пробудитися та зрозуміти, якими можуть бути наслідки СНІДу. На той час гучною історією у Голлівуді була звістка про хворобу актора Рока Гадсона. Він асоціювався з мужністю та силою, мав добре впізнаваний гетеросексуальний імідж. У 1985 році фізично виснажений актор вийшов до публіки та ЗМІ, щоб оголосити про свою хворобу. Всі були шоковані тим, що їх улюбленець хворий на СНІД та помирає. Його лікарем був Майкл Готліб.
Вся увага перейшла до нього. Варто зауважити, що в цей час він співпрацював з близькою подругою актора Елізабет Тейлор, а також з іншими відомими діячами Голлівуду. Спільними зусиллями було створено Американський фонд досліджень СНІДу, а Майкл Готліб став його співголовою.
Чоловік висловлював обурення щодо того, що адміністрація Рейгана недостатньо робить для стримування епідемії. Пацієнти, які помирали від страшної хвороби, часто були покинуті напризволяще. Це й підштовхнуло Майкла Готліба стати активним захисником таких людей на політичній арені. Цю наполегливість та зацікавленість суспільства влада не могла більше ігнорувати, тому розпочався час змін та дій, а не лише слів.
Американський фонд досліджень СНІДу
Головними засновниками фонду у вересні 1985 року були Майкл Готліб, Елізабет Тейлор та Матильда Крім. Організацію було засновано завдяки щедрій пожертві спадкоємців Рока Гадсона у розмірі 250 000 доларів. Організацію створили завдяки об’єднанню Національного фонду дослідження СНІДу Елізабет Тейлор та Майкла Готліба з Каліфорнії з Медичним фондом СНІДу (AMF) Матильди Крім з Нью-Йорка. У результаті виник фонд, пріоритетом якого було дослідження та розробки. Його діяльність вплинула також на політику. Він став одним з перших, кому вдалося об’єднати важливі аспекти у розділі охорони здоров’я.
Нині це відома міжнародна некомерційна організація, що спеціалізується на підтримці досліджень у галузі СНІДу, профілактикою ВІЛ-захворювання, а також займається навчанням з питань лікування та адвокації державної політики, пов’язаної зі СНІДом. Штаб-квартири фонду знаходяться у трьох місцях: у Нью-Йорку, Вашингтоні та Бангкоку.
Заклад всіляко стимулює дослідження та розробки, надає гранти окремим дослідникам та організаціям. Фонд надає стипендії вченим на початку кар’єри, наприклад, стипендії Матильди Крім з фундаментальних біомедичних досліджень.
Шанс на життя
Раніше ВІЛ/СНІД звучав для пацієнтів, як смертельний вирок. Протягом останніх десятиліть це змінилося завдяки зусиллям Майкла Готліба та інших, наприклад, ще одного науковця Девіда Го. Згодом діагноз перетворився на переважно хронічне захворювання. Якщо пацієнти мають доступ до правильних ліків, тоді вони живуть дійсно довго.
Майкл Готліб не зупиняється на досягнутому, він продовжує лікувати пацієнтів у медичній практиці Лос-Анджелеса. Чоловік продовжує викладати у Медичній школі Девіда Геффена при Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса.
Здається, що енергії та цілеспрямованості Майкла Готліба вистачає на все. Наприклад, він продовжує працювати з групами захисту прав людей зі СНІДом, зосереджується на Африці, де люди не мають змоги отримати належної допомоги.
На сайті державного дослідницького Рутгерського університету, найбільшого вищого навчального закладу штату Нью-Джерсі, опублікована стаття, присвячена роботі Майкла Готліба. Це відомий випускник закладу, який в інтерв’ю теж неодноразово пригадує це місце. Він розповідав, що саме його досвід та знання, отримані у Рутгерському університеті, допомогли з роботою, яку він виконав. Наприклад, під час навчання він відвідував більше гуманітарних курсів, а після початку епідемії СНІДу він більше не міг залишатися осторонь соціальних та політичних питань.