Юджин Шумейкер – видатний американський геолог, один із найвизначніших вчених 20 століття. Він дослідник Аризонського та низки інших метеоритних кратерів, геологічних наслідків випробувань ядерної та термоядерної зброї різної потужності, розробник науково-обґрунтованої теорії походження астроблем на Землі та інших небесних тілах. Ця теорія вплинула на багато процесів – від програми NASA “Аполлон” до нової теорії щодо вимирання динозаврів. Далі на i-los-angeles.
Зразки мінералів збирав з дитинства
Юджин Шумейкер народився 28 квітня 1928 року у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія. Мати науковця була вчителькою Мюріель Мей, а батько – бізнесмен у царинах сільського господарства та кінематографу Джордж Естель Шумейкер. Його батьки були вихідцями з Небраски. У дитинстві сімʼя Юджина часто переїжджала між Лос-Анджелесом, Нью-Йорком, Буффало та Вайомінгом, оскільки батько працював на різних роботах.
Пристрасть Юджина до вивчення гірських порід запалили науково-освітні курси, які існували у той час Музей Буффало. Він вступив до природничої школи та ще у четвертому класі почав збирати зразки мінералів. Протягом року він також відвідував вечірні курси середньої школи.
Сімʼя переїхала до Лос-Анджелеса у 1942 році, де Юджин вступив до середньої школи “Ферфакс” у віці 14 років. За три роки закінчив середню школу. У той час він також грав на скрипці у шкільному оркестрі, займався гімнастикою та влаштувався на літню роботу.
У 1944 році Юджин Шумейкер вступив до Каліфорнійського технологічного інституту. Його однокурсники були старшими та зрілими. Вони швидкими темпами закінчили навчання перед тим, як брати участь у Другій світовій війні. Юджин Шумейкер також вчився швидкими темпами, достроково склав іспити і здобув ступінь бакалавра у 1948 році, у віці 19 років. Відразу після бакалаврату Юджин негайно розпочав дослідження докембрійських метаморфічних порід на півночі Нью-Мексико.
Перші пошуки родовищ урану
Геологічна служба США найняла Юджин Шумейкера у 1950 році, і він підтримував звʼязок з організацією до кінця своєї карʼєри. Першим його завданням був пошук родовищ урану у штаті Юта та Колорадо. Після відвідин Аризонського метеоритного кратера Юджин Шумейкер зацікавився походженням кратерів на Місяці. Він виконав порівняльне дослідження невеликого кратера, що утворився внаслідок ядерного вибуху в Юті, з Аризонським кратером. Ці результати лягли в основу докторської дисертації, яку Юджин Шумейкер захистив у 1954 році та отримав диплом доктора філософії з геології.
Юджин Шумейкер також вивчав інші наземні кратери, такі як метеорний кратер Баррінгер в Аризоні. Разом з Едвардом Чао він подав перші переконливі докази їхнього походження як утворень ударного походження. Наступною його місією було вивчення вулканічних процесів, оскільки інші дослідники вже помічали, що поклади урану часто розміщуються в отворах древніх вулканів.
Для Юджина Шумейкера важливим було здобути ступінь доктора наук у Принстонському університеті. Він зробив це у 1960 році. У Принстоні Юджин Шумейкер під керівництвом Гаррі Хаммонда Гесса, вивчав динаміку удару метеорного кратера Баррінгер. Шумейкер зазначив, що метеорний кратер мав таку ж форму і структуру, як два вибухових кратери, створені у результаті випробувань атомних бомб.
У 1960 році Едвард К. Т. Чао і Юджин Шумейкер виявили неспростовний мінералогічний доказ – шокований кварц та його поліморфні модифікації: коесит і стишовіт у Метеорному кратері. Науковці довели, що кратер утворився внаслідок удару, що створює надзвичайно високі температуру та тиск.
Програма досліджень астрогеології
Після здобуття ступеня доктора наук, у 1960 році Шумейкер почав керувати командою у центрі Геологічної служби США у Менло-Парку, штат Каліфорнія. Команда займалась створенням першої геологічної карти Місяця за допомогою фотографій. Завдяки цьому Юджин Шумейкер заснував Програму досліджень астрогеології. У 1949 році Ральф Болдуїн сформулював, що кратери на Місяці є здебільшого ударного походження, і Юджин Шумейкер знову відродив цю ідею приблизно у 1960 році. Він бачив кратери на Місяці як місця логічного удару, які формувалися не поступово, а вибухово за секунди.
Усі його знання були дуже цінним елементом успіху місій “Аполлон” та інших проєктів NASA. Насправді походження того, що зараз відоме як Метеорний кратер в Аризоні, до отримання ним доктора філософії, було невизначеним. Це був той самий кратер, в якому навчалася більшість астронавтів, які брали участь у місіях “Аполлон”. Чим краще астронавти розуміли місцевість, з якою вони мали зіткнутися, тим краще вони могли підготуватися до того, що попереду. Адже дістатись до Місяця було лише половиною місії. Детальніше про наукові досягнення Юджина Шумейкера – читайте тут.
Науковець мав десятки нагород
Юджин Шумейкер був кваліфікованим геологом, і кратери були однією з його великих пристрастей. Дослідник підтвердив, що знаменитий кратер Баррінгер, глибиною 173 метри, поблизу Флагстафа у штаті Аризона, потрапив під удар астероїда. Також він відстоював гіпотезу про те, що ще один такий астероїд вбив останніх динозаврів 66 мільйонів років тому. І склавши карту деяких кратерів на Місяці, він зробив революцію у розумінні геології.
Як астрогеолог, він завжди був захоплений космосом та ідеєю людей, що колонізують природний супутник Землі. За свою наукову роботу Юджин отримав Медаль Інституту Франкліна, премію Джильберта Американського геологічного товариства, приз Койпера Американського астрономічного товариства. У 1997 році Національна академія наук США за вагомий внесок в астрономію, а саме за відкриття найбільшої кількості астрономічних об’єктів, нагородила подружжя Шумейкерів медаллю Джеймса Крейга Уотсона. За внесок у світову науку у 1992 році він був нагороджений президентом США Джорджем Бушем (старшим). Американське астрономічне товариство раз на два роки надає гранти імені Шумейкерів аматорам і фахівцям з усього світу за найбільший внесок у відкриття нових астероїдів і комет. Крім цього, його вважають батьком науки про об’єкти, які зближуються з Землею.
Особисте життя
17 серпня 1951 року Юджин одружився з Керолін Спеллман. Каролін народилася у Галлапі, штат Нью-Мексико. Вона здобула ступінь у Державному коледжі Чіков з історії та політології. У Шумейкерів народилось троє дітей: дві дочки та один син. Керолін вважала свою роботу із ведення справ по дому та виховання дітей найважливішим заняттям, особливо після того, як вони оселились у Флагстаффі у 1960-х роках.
Дружина також іноді їздила у дослідницькі експедиції з Юджином, але припинила цю практику, після того, як помітила, що її відсутність погано вплинула на дітей.
Коли діти виросли, Юджин запропонував їй зайнятися астрономією та приєднатися до його команди, яка на початку 80-х років 20 століття шукала астероїди, що наближалися до Землі. Студентка, яка працювала в обсерваторії “Лоуелл”, розпочала викладання астрономії для Керолін. Дружина Юджина показала великий потенціал і розпочала карʼєру планетарного астронома у віці 51 рік. Разом з чоловіком вона відкрила комету “Шумейкерів-Леві-9”, найбільший фрагмент якої діаметром 10 кілометрів врізався в Юпітер у липні 1994 року. Цей фрагмент спричинив вивільнення енергії еквівалентне 6 мільйонам мегатонн тротилу.