Юджин – засновник нового наукового напрямку – астрогеології, головний укладач геологічної карти Місяця за візуальними ознаками та модельними підходами щодо кратероутворення. Ще до польотів американських астронавтів, геолог був їх викладачем з основ геології та геологічного вивчення супутника Землі. Вчений претендував на політ на Місяць як найбільш висококваліфікований геолог, але був відхилений медичною комісією за станом здоровʼя. Далі на i-los-angeles.
Юджин міг потрапити на Місяць
Геолог Юджин Шумейкер брав участь у підготовці американських астронавтів. Сам він був можливим кандидатом на політ кораблем “Аполлон” на Місяць і навіть був призначений першим геологом, який мав би ходити по Місяцю, але був дискваліфікований медичною комісією через діагноз хвороба Аддісона – розлади надниркової залози.
Геолог брав участь у місіях “Аполлонів” на Місяць, приєднавшись до телевізійної команди Гарольда Урі та Джерарда Кайпера, яка перетворилася на підготовчу місію до майбутньої пілотованої посадки. Юджин Шумейкер був тоді обраний головним дослідником по програмі “Surveyor”, а потім рекомендований як головний дослідник місячної геології для “Аполлона 11”, “Аполлона 12” і “Аполлона 13”. Юджин Шумейкер готував астронавтів під час польових поїздок до метеорного кратера та кратера Заходу поблизу Флагстафа. Він був телевізійним коментатором “CBS News” на ранніх місіях “Аполлон”, особливо на місіях “Аполлон 8” і “Аполлон 11”, виступаючи разом з Волтером Кронкайтом під час прямих трансляцій цих космічних мандрівок.
Вивчав гірські породи на Місяці
Наукова цінність висадок на Місяць була б зменшена без досліджень, які допомагали встановити хоча б приблизно геологічну будову місць висадки. Першочерговим завданням було дослідити склад гірських порід, які були б зібрані з цих місць на Місяці. Справжній прототип геологічної карти Місяця розробив Юджин Шумейкер, який на основі попередніх досліджень та власного бачення походження кратерів, замінив карту більш детальними викладками. У 1961 році Юджин Шумейкер розповсюдив інший прототип геологічної карти району навколо кратера Коперника. Юджин Шумейкер поділив поверхню Місяця, яку він міг бачити у телескоп, на пʼять вікових класів, а деякі з них поділив за текстурою – наприклад, “гладкою” та “горбистою”.
Юджин Шумейкер також запропонував інтерпретувати кожен з виділених підрозділів, як “ймовірно, переважно подрібнені гірські породи” і “ймовірно, вулканічні потоки”. Науковець навіть долучив до карти умовні геологічні перерізи, вказуючи, які споруди можуть лежати під поверхнею на глибину до декількох кілометрів.
Юджин Шумейкер співпрацював з двома колегами, щоб опублікувати значно більш детальну карту тієї ж області у 1967 році. Це було засновано на фотографічних зображеннях, отриманих наземними телескопами, доповнених візуальними спостереженнями, зробленими за допомогою 24-дюймового рефракційного телескопа Лоуелла у Флагстаффі, штат Аризона. Першим іменем автора цієї карти став Гаррісон Шмітт, більш відомий як Джек Шмітт, який був астронавтом Місячного модуля “Аполлон-17” у 1972 році. Він став першим професійно кваліфікованим геологом, який ходив по Місяцю.
Карти геолога актуальні у 21 столітті
Геологічне картографування, поставлене Юджином Шумейкером на новий рівень, триває і у 21 столітті, навіть на небесних тілах, де немає шансів на відвідування людей у найближчому майбутньому. Геологічна служба США уточнює ці карти, а також намагається застосувати такий самий підхід до будь-якої іншої скелястої планети та кількох менших скелястих або крижаних тіл. Насамперед йдеться про астероїди, до яких плануються польоти.
Зрештою, американські геологи мають камʼяний матеріал з місій “Аполлонів”, щоб розширити свої геологічні знання про Місяць. Геологічні карти та зразки гірських порід, які вони дозволили астронавтам повернути на Землю, дали неоціненну інформацію про історію Місяця, хоча деякі з них ще не вивчені через 50 років.
Подружжя відкрили комету “Шумейкерів – Леві 9”
Повернувшись до Каліфорнійського технологічного інституту у 1969 році, Юджин Шумейкер розпочав систематичні пошуки астероїдів, що перетинають орбіту Землі. У результаті досліджень було виявлено кілька сімейств таких астероїдів, включаючи астероїди “Аполлон”. Юджин Шумейкер висунув ідею, що раптові геологічні зміни можуть виникнути внаслідок ударів астероїдів і що удари астероїдів фіксуються протягом багатьох геологічних періодів часу. Раніше, до досліджень Юджина Шумейкера, астроблеми вважали залишками згаслих вулканів – навіть на Місяці.
У 1993 році Юджин Шумейкер спільно з дружиною та астрономом Леві відкрив комету “Шумейкерів – Леві 9” за допомогою 18-дюймової камери Шмідта в обсерваторії Паломар. Причина, по якій ця комета стала настільки знаменитою, полягає у тому, що вперше в історії людства була можливість стати свідком зіткнення планет. Комета “Шумейкерів-Леві” зіткнулась з Юпітером у липні 1994 року. У результаті удару, на поверхні Юпітера виник ланцюжок масивних кратерних “шрамів”. Більшу частину своїх досліджень Юджин Шумейкер провів у пошуках кількох раніше непомічених або невиявлених ударних кратерів по всьому світу.
Прах був похований на Місяці
Юджин Шумейкер загинув 18 липня 1997 року під час однієї з експедицій внаслідок лобового зіткнення автомобіля в Австралії. Дружина Юджина Шумейкера отримала серйозні травми у результаті аварії. Юджин Шумейкер отримав честь відвідати Місяць посмертно: його прах був доставлений на Місяць космічним зондом.
“Місячний проспектор” у капсулі був спроєктований Керолін Шумейкер. На її прохання NASA вперше комерційно доставила вантаж, зробивши прах Геолога першою приватною доставкою на місячну поверхню. Капсула з прахом Юджина Шумейкера виготовлена з полікарбонату. На капсулу була намотана латунна фольгована стрічка, на якій було зображення кратера Баррінгер та комети “Хейла – Боппа”. Це остання комета, яку подружжя Шумейкерів спостерігали разом. Також на капсулі розмістили цитату із “Ромео і Джульєтти”: “і коли він помре, візьміть його і виріжте його на зірочках, і він зробить обличчя неба таким прекрасним, що весь світ буде закоханий у ніч і не поклонятиметься гіркому сонцю”.
З дорогоцінним вантажем космічний корабель вилетів 6 січня 1998 року на мисі Канаверал, штат Флорида. 31 липня 1999 року, після тривалого вивчення Місяця, частина кремованого праху Юджина Шумейкера була похована біля південного полюса Місяця. Це зробило його першою, і поки що єдиною людиною, яка коли-небудь отримувала таке поховання.
Особисте життя
17 серпня 1951 року Юджин одружився з Керолін Спеллман. Каролін народилася у Галлапі, штат Нью-Мексико. Вона здобула ступінь у Державному коледжі Чіков з історії та політології. До зустрічі із Юджином, вона ніколи не виявляла інтересу до геологічних предметів, хоча ще у коледжі пройшла повний курс геології, який їй видався зовсім нудним. Однак пара підтримувала “геологічний” звʼязок, коли відбулися двотижневі канікули у турі геологічної практики, яка проходила на плато Колорадо. Згодом, вона писала, що розповіді Юджина про геологію, перетворили “цю нудну тему” на цікаве заняття та “обмін знаннями”.