Місто наповнене культурними скарбами з різних куточків світу. Деякі шедеври випадково опинилися у Лос-Анджелесі, наприклад, стали частинами приватних колекцій мільярдерів чи відомих осіб міста, а згодом – стали доступні громадськості. Ці історії цікаві не менше, ніж самі твори мистецтва. Саме про них піде далі мова на i-los-angeles.
«Блакитний хлопчик»
Це одна з найвідоміших картин, яка знаходиться у Гантінгтонській бібліотеці, художньому музею та ботанічному саду. Англійський художник Томас Гейнсборо у 1770 році зобразив Джонатана Баттала, сина його близького друга. Ця версія ніколи не була доведена, проте у 2013 році Сьюзен Сломан зазначала, що хлопчиком міг бути племінник художника – Дюпон Гейнсборо.
Хлопчик був одягнений у старовинний костюм. Існують припущення, що це була данина пам’яті революційному фламандському художнику XVII століття Ентоні ван Дейку. Цікавим є те, що на полотні Томас Гейнсборо щось намалював, але потім зафарбував. На цій же картині згодом був зображений портрет «Блакитний хлопчик».
Картина «Блакитний хлопчик» була надбанням британської громадськості. Спочатку її власником був Джонатан Баттал, заможний торговець залізними виробами, який у 1796 році збанкрутів. Далі картину придбав політик Джон Несбітт, потім художник-портретист Джон Гоппнер. У 1809 році колекція графа Гросвенора поповнилася новим шедевром.
Картина була продана у 1921 році залізничному магнату Генрі Е. Гантінгтону. Вартість картини у ті часи оцінили у рекордну суму – у 728 800 доларів. Перед тим, як потрапити до Каліфорнії, картину виставили у Національній галереї Лондону.
«День квітів»
Найвідомішою картиною мексиканського художника Дієго Рівера є «День квітів» (зустрічається також назва «Фестиваль квітів: Свято Санта-Аніта», 1931 рік). За свою кар’єру він створив чимало станкових картин та акварелі, на яких зображені корінні народи Мексики. Згори видно незвичайну перспективу квітів, фігуру блокоподібної форми. Художник використовував стилістичні прийоми, добре знайомі від його ранніх кубістичних картин.
Хочеться приділити увагу й самому художнику. Відомо, що Дієго Рівера малював, подорожував Європою, доки у його країні відбувалася Мексиканська революція. У 1921 році він повернувся на батьківщину, обравши ключову тему для своєї творчості – звеличення корінного мексиканського народу і його традицій. Художник розповідав, що після повернення додому він усюди бачив потенційні ідеї для шедеврів.
Картину, на якій зображені квіти, включили до персональної виставки робіт Рівери в МоМА у 1931 році. Цікавим є те, що це другий художник (першим був Анрі Матісса), який отримав таку можливість. У ті часи Дієго Рівера був міжнародною знаменитістю, його вважали найбільш обговорюваною творчою особою.
Цей шедевр знаходиться у Музеї мистецтв округу Лос-Анджелеса (скорочена назва – LACMA), представники якого придбали картину на Першій панамериканській виставці олійного живопису у 1925 році.
«Іриси»
Це відома картина Вінсента Ван Гога. Ймовірно, художник написав картину у 1889 році, коли зареєструвався у притулку у Сен-Ремі, у Франції. Вражаючим є те, що за останній рік свого життя Вінсент Ван Гог створив майже 130 картин.
Він малював «Іриси» з натури у саду. Кожна квітка у його роботі унікальна, адже художник досконало вивчав рухи та форми задля створення різноманітних вигнутих силуетів, звивистих ліній.
Картину «Іриси» придбав французький мистецтвознавець Октав Мірбо. Перший власник шедевру заплатив за неї 300 франків. У 1987 році «Іриси» встановили рекорд, ставши найдорожчою картиною у ті часи. У 1990 році її придбав Музей Дж. Пола Гетті, картина виставлена у Центрі Гетті у Брентвуді.
У 2012 році був складений рейтинг найдорожчих картин, які коли-небудь продавали. Картина «Іриси» Вінсента Ван Гога зайняла 10 місце.
«Доктор Поцці вдома»
Це картина, на якій зображено доктора Самуеля-Жана Поцці, французького хірурга у 1881 році. Це багатогранна особистість: військовий, політик, колекціонер шедеврів мистецтва, його ще називали «батьком французької гінекології». Вродливий лікар мав славу бабія.
Його другом був американський художник Джон Сінгер Сарджент. Він отримав міжнародне визнання завдяки художнім портретам. Власне, саме він і створив портрет лікаря.
У 1967 році Арманд Гаммер придбав картину «Доктор Поцці вдома» у сина Самуеля-Жана Поцці. Спочатку портрет зберігався у доктора Поцці до його смерті у 1918 році, потім перейшов вдові, а далі – до сина.
Тож, приватна колекція Гаммера поповнилася, а потім, після його смерті у 1990 році, стала частиною Музею Гаммера у 1991 році. Варто додати, що відвідувачі музею пропонують виставки, колекції, які охоплюють класичне та сучасне мистецтво. Починаючи з 1960-х років, Музей Гаммера представляє роботи молодих та маловизнаних митців, а публічні програми постійно поповнюються новими зразками.
Відомо, що картина у 2015 році була представлена у Національній портретній галереї у Лондоні, потім у Метрополітен-музеї у Нью-Йорку. Картина надихнула англійського письменника Джуліана Патріка Барнса на написання книги «Людина у червоному пальто», яка була опублікована 11 листопада 2019 року.
Ленсдаунський Геракл
Це одна із найбільших статуй Стародавнього Риму. Вона виставлена на віллі Гетті, у музеї та освітньому центрі. Варто зазначити, що вілла Гетті є осередком творчості, присвяченому вивченню мистецтв та культур Стародавньої Греції, Риму та Етрурії. Саме тут зберігається унікальна колекція музею Дж. Пола Гетті, яка налічує понад 1300 експонатів, представлених у 27 галереях. Одним із експонатів є Ленсдаунський Геракл.
Хто ж він такий? Якою є його історія? Це грецький герой, який тримає палицю через ліве плече, а також шкіру міфічного немейського лева у правій руці.
Існує версія, згідно з якою Ленсдаунський Геракл є однією з багатьох копій грецької скульптури. Ймовірно, замовником шедеврів такого плану був римський імператор Адріан в Тіволі, який знаходився за межами Риму.
Цей шедевр вперше було виявлено у 1790 році у Тіволі, Італія, на місці вілли римського імператора Адріана. Наступним власником скульптури був граф Джузеппе Феде, італійський дворянин, колекціонер та археолог, а далі – Томас Дженкінс, британський художник.
У 1792 році маркіз Ленсдаун придбав статую. Назву скульптури пов’язують з ним. Відомо, що статуя була виставлена у його будинку у Лондоні після реставрації. Наприклад, було відреставровано ніс, праве передпліччя, декілька пальців, левова шкура, частина правого стегна, ліва литка Геракла. Однак, у 1970-х роках ці елементи реставрації були видалені через загрозу псування статуї.
У 1930 році скульптури маркіза Ленсдауна були продані на аукціоні. Новим власником у 1951 році став колекціонер та нафтовий мільярдер Дж. Пол Гетті.
Культурні скарби
Це лише декілька прикладів культурних скарбів з усього світу, представлених у Лос-Анджелесі. Якщо говорити про картини, то вони можуть позичатися іншими музеями для певних вистав. Їх цінність з кожним роком зростає. До того ж, між музеями та творчими осередками зростає конкуренція, вони мають постійно оновлювати колекції, організовуючи виставки світового рівня.
Загалом, Лос-Анджелес – це дім для багатьох мільярдерів, великих корпорацій, які мають можливості інвестувати у мистецтву та культуру. Місто є ще й своєрідним магнітом для митців, колекціонерів через привабливий клімат та розслаблений спосіб життя. У сучасних жителів Лос-Анджелеса та туристів є можливості особисто поглянути на зібрані культурні скарби, справжні шедеври, які були раніше не були доступні.