Ім’я Пола Ревера Вільямса вписане в історію Лос-Анджелеса не лише як одного з найвідоміших архітекторів 20 століття, а і як першого афроамериканця, який став сертифікованим архітектором на заході США. Його життя — це історія подолання упереджень, боротьби за визнання і віри у власний талант. За свою професійну кар’єру він спроєктував понад 2 000 будівель, включно з будинками для голлівудських зірок, культовими громадськими спорудами й житловими комплексами, які формували вигляд Південної Каліфорнії. Далі на i-los-angeles.
Біографія
Пол Ревер Вільямс народився 18 лютого 1894 року у Лос-Анджелесі у родині середнього класу, що переїхала з Мемфіса у пошуках нових можливостей. Його дитинство було трагічним: батько помер від туберкульозу у 1896 році, а мати — через два роки. Осиротілих хлопців взяла під опіку родина Кларксонів.
Вільямс навчався у Los Angeles School of Art and Design, а згодом — у Beaux-Arts Institute of Design (відділення Нью-Йоркської школи мистецтв і дизайну). Під час роботи з ландшафтним архітектором Вілбуром Куком він сформував своє розуміння простору та композиції. У період з 1916 року по 1919 рік Пол навчався на факультеті архітектурної інженерії в Університеті Південної Каліфорнії (USC), де ще під час навчання створював проєкти житлових будинків. У 1921 році він отримав архітектурну ліцензію і став першим сертифікованим афроамериканським архітектором у Каліфорнії.
Пол Вільямс був одружений з Деллою Мей Гівенс. Пара мала трьох дітей. Його дружина пізніше заснувала Wilfandel Club — перший афроамериканський жіночий клуб у Лос-Анджелесі, який продовжує діяти.
Професійний шлях
Вже у 25 років Пол Вільямс переміг у своєму першому архітектурному конкурсі, а через три роки відкрив власне бюро. У 1923 році він став першим афроамериканським членом Американського інституту архітекторів (AIA).
Вільямс працював над десятками проєктів у Лос-Анджелесі, включно з Beverly Hills Hotel, Founder’s Church of Religious Science, Angelus Funeral Home, Golden State Mutual Life Insurance Building, а також над громадськими спорудами, серед яких — Langston Terrace у Вашингтоні та Pueblo del Rio Housing Project у Лос-Анджелесі.
Однією з його відомих інновацій стала унікальна навичка — вміння креслити догори ногами, аби клієнти могли дивитися на його ескізи “правильною стороною”, коли сиділи навпроти. Цей прийом став символом делікатності й професіоналізму у час, коли расові упередження ще були нормою.
Вільямс був не лише практиком, а й автором книг, які формували бачення житлової архітектури післявоєнної Америки. Його праці “The Small Home of Tomorrow” (1945) та “New Homes for Today” (1946) пропонували інноваційні рішення для компактного, зручного та функціонального житла середнього класу. В епоху, коли Америка переживала бум будівництва, його підхід став проривом: Вільямс наголошував, що дім має бути не розкішшю, а простором гідності — доступним, гармонійним і сповненим світла.
Особливе місце в його спадщині займає есе “I Am a Negro”, опубліковане в “American Magazine” у 1937 році. Цей текст став відвертим зізнанням архітектора, який з дитинства стикався з упередженнями через колір шкіри. Через свою архітектуру Вільямс створював простір, в якому краса поєднувалася з людяністю. Через тексти він нагадував, що гідність не залежить від раси, статку чи соціального статусу.
Архітектор Голлівуду
У 1930–1950-х роках Пол Вільямс став улюбленцем голлівудських зірок. Серед його клієнтів — Френк Сінатра, Люсіль Болл, Барбара Стенвік, Тайрон Павер, Денні Томас. Його знаменитий “pushbutton house” для Сінатри став символом технічного прогресу 1950-х років. Водночас архітектор приділяв увагу соціальним проєктам — серед його робіт Pueblo del Rio, один з перших федеральних житлових комплексів для робітничого населення після Другої світової війни. Проєктувати дорогі маєтки — це був його бізнес, а соціальне житло — хобі.
Він створював вілли у стилях французького шато, середземноморської класики та артдеко. Його знаменитий Jay Paley House у Holmby Hills пізніше став знімальним майданчиком для серіалу “The Colbys”. Під час Другої світової війни архітектор працював у Військово-морському департаменті США. Після війни він співпрацював з Воллесом Неффом, розробляв експериментальні будинки Airform — легкі та швидкі у зведенні споруди з мінімумом матеріалів.
У 1955 році Пол Вільямс отримав замовлення на трансформацію колишнього магазину W.W. Woolworth на розі Бродвею та 45-ї вулиці у Лос-Анджелесі. Нове приміщення він перетворив на Broadway Federal Savings and Loan Bank — елегантну, сучасну споруду, яка відображала дух часу та фінансову незалежність афроамериканської громади. Коли банк відкрився, Вільямс розмістив у ньому більшу частину своїх професійних документів — креслення, контракти, ескізи та листування. Ці архіви стали своєрідним свідченням епохи, в якій архітектура поєднувала естетику, технічну майстерність і соціальну місію.
Під час заворушень у Лос-Анджелесі після оголошення вироку у справі Родні Кінга у 1992 році будівля Broadway Bank згоріла. Багато хто вважав, що разом з нею зникли документи архітектора, які могли назавжди втратити частину історії міського модернізму. На щастя, родина Вільямса виявилася далекоглядною. Його онука, Карен Еліз Гадсон, ретельно зберігала більшу частину архіву у приватних сховищах. Завдяки її зусиллям і рішенню родини архів був переданий у наукове користування — до Getty Research Institute та Школи архітектури Університету Південної Каліфорнії (USC).
Його бачення простору виходило далеко за межі архітектури — він навіть проєктував транспортну систему Skylift Magi-Cab для Лас-Вегаса, концепт, схожий на монорейку. Загалом Вільямс спроєктував понад 2 000 будівель, з яких кілька десятків занесені до Національного реєстру історичних місць США.
Основні роботи Пола Вільямса:
- Saks Fifth Avenue, Беверлі-Гіллз (1939);
- MCA Building, Беверлі-Гіллз (1939);
- LAX Theme Building (1961, спільний проєкт);
- First AME Church, Лос-Анджелес (1968);
- Golden State Mutual Life (1948);
- Jay Paley House, Гольмбі-Гіллз (1935)
Визнання і нагороди
Протягом життя Пол Вільямс отримав численні відзнаки:
- Spingarn Medal від NAACP (1953) за внесок у розвиток архітектури;
- почесні докторські ступені від Лінкольнського університету, Говарда та Таскігі;
- AIA College of Fellows (1957) — перший афроамериканець, який отримав цю нагороду.
Архітектор помер 23 січня 1980 року у віці 85 років. Його поховали на цвинтарі Inglewood Park Cemetery, поруч з храмами, які він сам спроєктував. У 2015 році на честь Пола Вільямса у Лос-Анджелесі відкрито меморіальну площу з барельєфом, де зображені його найвідоміші роботи. Після смерті його внесок не забуто: у 2017 році AIA присудив йому Золоту медаль — найвищу нагороду у світі архітектури.
Пол Ревер Вільямс — це архітектор, який змінив вигляд Лос-Анджелеса та уявлення про те, хто може творити архітектуру. Його життя — доказ того, що талант, наполегливість і віра у себе можуть зламати будь-які бар’єри. Його спадщина живе не лише у формах бетону та скла, а й в ідеї рівності, гідності й творчої свободи.
