Це видатна жінка-піонер в науці, про яку, можливо, ви і не чули до цього. Дослідження Елізабет Стерн стали основою для сучасного розуміння профілактики, діагностики та лікування раку шийки матки. I-los-angeles розповість більше.
Як починався шлях Елізабет Стерн?
Вона народилася в багатодітній родині (була п’ятою з восьми дітей), в Кобальті, Онтаріо. Згодом велика родина емігрувала до Польщі, шукаючи там кращого життя.
Медичну школу закінчила в Торонто (в 23 роки), а під час навчання зустріла майбутнього чоловіка — докторанта з хімії Соломона Шенкмана. Пара закоханих одружилася в 1940 році, а згодом емігрувала до Лос-Анджелеса. Елізабет закінчила резидентуру з патології в місцевих лікарнях.
Жінка працювала в наступних закладах:
- в Лос-Анджелеському центрі виявлення раку. Елізабет Стерн займала посаду директора лабораторій і досліджень з 1950 по 1960 рік;
- наступним місцем роботи стала школа Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Жінка займала посаду начальниці цитологічної лабораторії. З 1961 року розпочалася дослідницька робота Елізабет Стерн у відділенні патології. В 1963 році її лабораторію передали Школі громадської охорони здоров’я;
- дослідниця співпрацювала з Лабораторією реактивного руху та лікаркою Дороті Розенталь для скринінгу Папаніколау.
Дослідницькі інтереси Елізабет Стерн
Один з ключових напрямків досліджень Елізабет було вивчення аномального росту клітин і їх вплив на розвиток раку шийку матки. В 1950-1960-ті роки не було чітко визначено ранньої стадії раку шийки матки, хоча результати мазку могли стати сигналом. На жаль, в ті часи, дисплазія на мазках не була причиною для занепокоєння. Саме Стерн припустила, що морфологічні аномалії можуть насправді сигналізувати про розвиток раку шийки матки.
Для дослідження Стерн та її група організували епідеміологічні дослідження довгострокового характеру. Таким чином, було зібрано зразки у понад 10 000 жінок в окрузі Лос-Анджелеса. Результати дослідження показали, що у жінок з дисплазією є значно вищий ризик розвитку раку шийки матки в майбутньому. Завдяки Елізабет Стерн громадськість отримала беззаперечні докази того, що дисплазія — це ранній маркер раку шийки матки.
Протизаплідні таблетки
Дослідження Елізабет Стерн виявили, що оригінальні протизаплідні таблетки, які мають високу дозу естрогену, збільшують ризик розвитку раку шийки матки в шість разів. Дослідження цитувалися у всіх інформаційних ресурсах та вплинули на фармацевтичну галузь. Компанії змушені були переробити та перезапустити протизаплідні таблетки для того, щоб захистити здоров’я жінок.
Недооцінена роль жінки в науці
Дійсно прикро, що внесок жінок в розвиток науку недооцінений. Так склалося історично. Її донька пригадувала, що найважчим для матері був перший рік у Каліфорнійському університеті, коли Елізабет Стерн, жінці-науковцю просто не платили заробітну плату. Її відносять до категорії найвизначніших лікарів-науковців, які працювали в середині 20 століття. Це був період епідеміології та раку. Попри роль жінки в новаторських дослідженнях та їх значенні для подальшого розвитку науки, навряд чи ви прочитаєте в медичних підручниках про таку особу, як Елізабет Стерн. Проблематично буде знайти кафедри чи симпозіуми, присвячені її пам’яті.
Попри це відкриття Елізабет Стерн вплинуло на подальший розвиток науки, стало інноваційним проривом для медичної спільноти. Сучасні жінки завдяки цьому мають змогу виявити патологію під час звичайного скринінгу за допомогою Пап-тесту. Пацієнтки спостерігаються на момент подальшого прогресування.
Завдяки своїй наполегливості та рішучості їй вдалося змінити не лише ставлення до себе, але й зробити вагомий внесок в розвиток науки, сформувати сферу цитопатології на десятиліття вперед.